Кніга: Етимологичний словник української мови. Т. 1. А — Г. — Київ : Наукова думка, 1982. — 631 с.

Характарыстыка: Перший том «Етимологічного словника української мови» містить слова на літери А — Г. У ньому подаеться етимологія і характеризуется стан етимологічної розробки всіх зафіксованих у XIX і XX стст. слів української літературної мови та діалектів. Розглядаються також власні імена людей, поширені в Україне.

Кніга: Нікалаеў, М. Палата кнігапісная : рукапісная кніга на Беларусі ў Х–ХVIII стагоддзях / М. Нікалаеў. — Мінск : Мастацкая літаратура, 1993. — 239 с. ; іл.

Анатацыя: Традыцыйны падыход вымушае гуманітарыяў дзяліць культуру на матэрыяльную і духоўную. Аднак гэтыя аспекты культуры існавалі ў цеснай узаемасувязі і перапляценні, што часам немагчыма іх адасобіць. Прыкладам гэтага з’яўляецца вывучэнне кніжнасці. Кніга як адзін з кампанентаў культуры непадзельна злучае ў сабе духоўнае і матэрыяльнае. Кніга даследчыка-кнігазнаўцы Мікалая Віктаравіча Нікалаева ўводзіць чытача ў свет беларускай рукапіснай кнігі Х–ХVIII стст. У даследаванні разглядаюцца абставіны ўзнікнення, рэпертуар, мастацкае афармленне рукапіснай кнігі Беларусі, асяроддзе чытачоў і заказчыкаў. Праца грунтуецца на матэрыялах раскіданай па свеце спадчыны беларускай кніжнай культуры. Багаты ілюстрацыйны матэрыял дае ўяўленне пра высокі ўзровень мастацкага выканання беларускіх рукапісных кніг.

Кніга: Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 3. Вариво — Вкупе / склад.: А.П. Груцо, В.У. Мяснікова, У.М. Свяжынскі ; гал. рэд. А.І. Жураўскі. — Мінск : Навука і тэхніка, 1983. — 310 с.

Характарыстыка: «Гістарычны слоўнік беларускай мовы» — шматтомнае энцыклапедычнае выданне, якое выходзіць з 1982 г. У выпусках дано тлумачэнне слоў, якія ўжываліся ў беларускай літаратурнай мове XIV–XVIII стст., таксама ўтрымліваецца іх граматычная характарыстыка. Выданне разлічана на гісторыкаў, этнографаў, моваведаў і ўсіх, хто займаецца вывучэннем гістарычнага мінулага беларускага народа. Трэці выпуск «Гістарычнага слоўніка беларускай мовы» ўтрымлівае словы на літару «В» ад слова «Вариво» па слова «Вкупе» ўключна.

Кніга: Словник староукраїської мови XIV–XV ст. У 2 т. Т. 2. Н — Ө / Ред. кол.: Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька (гол.), И.М. Керницький. — Київ : Наукова думка, 1978. — 591 с.

Характарыстыка: Українська мова пройшла складний багатовіковий історичний шлях розвитку. Належачи до східнослов’янської групи слов’янських мов, вона разом з російською та білоруською мовами бере свій початок від спільного предка — давньоруської мови, що у VII–VIII стст. розвинулася на грунті споріднених говорів праслов’янської мови. У XIV–XV стст. на східнослов’янській основі за відомих історичних обставин сформувалася спільна для українців і білорусів актова мова, що живилася з народних джерел. І в цей період, і пізніше вона визнавалася офіційною мовою Великого князівства Литовського, уживалася в адміністративно-юридичних документах і навіть у державному управлінні в Польщі та Молдавському князівстві. У XVI–XVII стст. в українській та білоруській писемних мовах розвиваються нові стилі й жанри, з’являються видатні твори світського і конфесійного письменства. Але в тих умовах соціального і національного гноблення українського і білоруського народів, релігійного переслідування, інтенсивної єзуїтсько-католицької та магнатсько-шляхетської експансії на українські й білоруські землі ці культурно-мовні досягнення були можливими лише завдяки патріотизмові і стійкості нижчих та середніх верств суспільства, активній культурно-освітницькій діяльності міських братств, подвигові діячів східнослов’янської культури й науки.

Кніга: Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 2. Биець — Варивный / склад.: А.П. Груцо, Н.Ц. Кажура, І.І. Крамко [і інш.]; Рэд. А.І. Жураўскі. — Мінск : Навука і тэхніка, 1983. — 320 с.

Характарыстыка: «Гістарычны слоўнік беларускай мовы» — шматтомнае энцыклапедычнае выданне, якое выходзіць з 1982 г. У выпусках дано тлумачэнне слоў, якія ўжываліся ў беларускай літаратурнай мове XIV–XVIII стст., таксама ўтрымліваецца іх граматычная характарыстыка. Выданне разлічана на гісторыкаў, этнографаў, моваведаў і ўсіх, хто займаецца вывучэннем гістарычнага мінулага беларускага народа. Другі выпуск «Гістарычнага слоўніка беларускай мовы» ўтрымлівае словы на літары «Б» і «В» ад слова «Биець» па слова «Варивный» ўключна і змяшчае каля 1 600 слоў.

Кніга: Словник староукраїської мови XIV–XV ст. У 2 т. Т. 1. А — М / Ред. кол.: Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька (гол.), И.М. Керницький. — Київ : Наукова думка, 1977. — 630 с.

Характарыстыка: Українська мова пройшла складний багатовіковий історичний шлях розвитку. Належачи до східнослов’янської групи слов’янських мов, вона разом з російською та білоруською мовами бере свій початок від спільного предка — давньоруської мови, що у VII–VIII стст. розвинулася на грунті споріднених говорів праслов’янської мови. У XIV–XV стст. на східнослов’янській основі за відомих історичних обставин сформувалася спільна для українців і білорусів актова мова, що живилася з народних джерел. І в цей період, і пізніше вона визнавалася офіційною мовою Великого князівства Литовського, уживалася в адміністративно-юридичних документах і навіть у державному управлінні в Польщі та Молдавському князівстві. У XVI–XVII стст. в українській та білоруській писемних мовах розвиваються нові стилі й жанри, з’являються видатні твори світського і конфесійного письменства. Але в тих умовах соціального і національного гноблення українського і білоруського народів, релігійного переслідування, інтенсивної єзуїтсько-католицької та магнатсько-шляхетської експансії на українські й білоруські землі ці культурно-мовні досягнення були можливими лише завдяки патріотизмові і стійкості нижчих та середніх верств суспільства, активній культурно-освітницькій діяльності міських братств, подвигові діячів східнослов’янської культури й науки.

Кніга: Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Т. 1. А — Бячэйка / В.У. Мартынаў [і інш.]; рэд. В.У. Мартынаў. — Мінск : Навука і тэхніка, 1978. — 440 с.

Характарыстыка: «Этымалагічны слоўнік беларускай мовы» — шматтомнае выданне, якое выдаецца з 1978 г. Слоўнік змяшчае этымалагічны аналіз беларускіх слоў і мае на мэце даследаванне развіцця лексікі беларускай мовы і яе суадносін з лексікай іншых славянскіх і неславянскіх моў. Першы том «Этымалагічнага слоўніка беларускай мовы» ўтрымлівае словы на літары А і Б (да слова Бячэйка ўключна).