Крыніцазнаўства

Етимологичний словник української мови. Т. 1. А — Г

Етимологичний словник української мови. Т. 1. А - ГКніга: Етимологичний словник української мови. Т. 1. А — Г. — Київ : Наукова думка, 1982. — 631 с.

Характарыстыка: Перший том «Етимологічного словника української мови» містить слова на літери А — Г. У ньому подаеться етимологія і характеризуется стан етимологічної розробки всіх зафіксованих у XIX і XX стст. слів української літературної мови та діалектів. Розглядаються також власні імена людей, поширені в Україне.

Нікалаеў, М. Палата кнігапісная: рукапісная кніга на Беларусі ў Х–ХVIII стагоддзях

Нікалаеў М. Палата кнігапіснаяКніга: Нікалаеў, М. Палата кнігапісная : рукапісная кніга на Беларусі ў Х–ХVIII стагоддзях / М. Нікалаеў. — Мінск : Мастацкая літаратура, 1993. — 239 с. ; іл.

Анатацыя: Традыцыйны падыход вымушае гуманітарыяў дзяліць культуру на матэрыяльную і духоўную. Аднак гэтыя аспекты культуры існавалі ў цеснай узаемасувязі і перапляценні, што часам немагчыма іх адасобіць. Прыкладам гэтага з’яўляецца вывучэнне кніжнасці. Кніга як адзін з кампанентаў культуры непадзельна злучае ў сабе духоўнае і матэрыяльнае. Кніга даследчыка-кнігазнаўцы Мікалая Віктаравіча Нікалаева ўводзіць чытача ў свет беларускай рукапіснай кнігі Х–ХVIII стст. У даследаванні разглядаюцца абставіны ўзнікнення, рэпертуар, мастацкае афармленне рукапіснай кнігі Беларусі, асяроддзе чытачоў і заказчыкаў. Праца грунтуецца на матэрыялах раскіданай па свеце спадчыны беларускай кніжнай культуры. Багаты ілюстрацыйны матэрыял дае ўяўленне пра высокі ўзровень мастацкага выканання беларускіх рукапісных кніг.

Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 3. Вариво — Вкупе

Гістарычны слоўнік беларускай мовы Вып. 3. Вариво - ВкупеКніга: Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 3. Вариво — Вкупе / склад.: А.П. Груцо, В.У. Мяснікова, У.М. Свяжынскі ; гал. рэд. А.І. Жураўскі. — Мінск : Навука і тэхніка, 1983. — 310 с.

Характарыстыка: «Гістарычны слоўнік беларускай мовы» — шматтомнае энцыклапедычнае выданне, якое выходзіць з 1982 г. У выпусках дано тлумачэнне слоў, якія ўжываліся ў беларускай літаратурнай мове XIV–XVIII стст., таксама ўтрымліваецца іх граматычная характарыстыка. Выданне разлічана на гісторыкаў, этнографаў, моваведаў і ўсіх, хто займаецца вывучэннем гістарычнага мінулага беларускага народа. Трэці выпуск «Гістарычнага слоўніка беларускай мовы» ўтрымлівае словы на літару «В» ад слова «Вариво» па слова «Вкупе» ўключна.

Словник староукраїської мови XIV–XV ст. Т. 2. Н — Ө

Словник староукраїської мови XIV-XV ст. Т. 2. Н - ӨКніга: Словник староукраїської мови XIV–XV ст. У 2 т. Т. 2. Н — Ө / Ред. кол.: Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька (гол.), И.М. Керницький. — Київ : Наукова думка, 1978. — 591 с.

Характарыстыка: Українська мова пройшла складний багатовіковий історичний шлях розвитку. Належачи до східнослов’янської групи слов’янських мов, вона разом з російською та білоруською мовами бере свій початок від спільного предка — давньоруської мови, що у VII–VIII стст. розвинулася на грунті споріднених говорів праслов’янської мови. У XIV–XV стст. на східнослов’янській основі за відомих історичних обставин сформувалася спільна для українців і білорусів актова мова, що живилася з народних джерел. І в цей період, і пізніше вона визнавалася офіційною мовою Великого князівства Литовського, уживалася в адміністративно-юридичних документах і навіть у державному управлінні в Польщі та Молдавському князівстві. У XVI–XVII стст. в українській та білоруській писемних мовах розвиваються нові стилі й жанри, з’являються видатні твори світського і конфесійного письменства. Але в тих умовах соціального і національного гноблення українського і білоруського народів, релігійного переслідування, інтенсивної єзуїтсько-католицької та магнатсько-шляхетської експансії на українські й білоруські землі ці культурно-мовні досягнення були можливими лише завдяки патріотизмові і стійкості нижчих та середніх верств суспільства, активній культурно-освітницькій діяльності міських братств, подвигові діячів східнослов’янської культури й науки.

Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 2. Биець — Варивный

Гістарычны слоўнік беларускай мовы Вып. 2. Биець - ВаривныйКніга: Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 2. Биець — Варивный / склад.: А.П. Груцо, Н.Ц. Кажура, І.І. Крамко [і інш.]; Рэд. А.І. Жураўскі. — Мінск : Навука і тэхніка, 1983. — 320 с.

Характарыстыка: «Гістарычны слоўнік беларускай мовы» — шматтомнае энцыклапедычнае выданне, якое выходзіць з 1982 г. У выпусках дано тлумачэнне слоў, якія ўжываліся ў беларускай літаратурнай мове XIV–XVIII стст., таксама ўтрымліваецца іх граматычная характарыстыка. Выданне разлічана на гісторыкаў, этнографаў, моваведаў і ўсіх, хто займаецца вывучэннем гістарычнага мінулага беларускага народа. Другі выпуск «Гістарычнага слоўніка беларускай мовы» ўтрымлівае словы на літары «Б» і «В» ад слова «Биець» па слова «Варивный» ўключна і змяшчае каля 1 600 слоў.

Словник староукраїської мови XIV–XV ст. Т. 1. А — М

Словник староукраїської мови XIV-XV ст. Т. 1. А - МКніга: Словник староукраїської мови XIV–XV ст. У 2 т. Т. 1. А — М / Ред. кол.: Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька (гол.), И.М. Керницький. — Київ : Наукова думка, 1977. — 630 с.

Характарыстыка: Українська мова пройшла складний багатовіковий історичний шлях розвитку. Належачи до східнослов’янської групи слов’янських мов, вона разом з російською та білоруською мовами бере свій початок від спільного предка — давньоруської мови, що у VII–VIII стст. розвинулася на грунті споріднених говорів праслов’янської мови. У XIV–XV стст. на східнослов’янській основі за відомих історичних обставин сформувалася спільна для українців і білорусів актова мова, що живилася з народних джерел. І в цей період, і пізніше вона визнавалася офіційною мовою Великого князівства Литовського, уживалася в адміністративно-юридичних документах і навіть у державному управлінні в Польщі та Молдавському князівстві. У XVI–XVII стст. в українській та білоруській писемних мовах розвиваються нові стилі й жанри, з’являються видатні твори світського і конфесійного письменства. Але в тих умовах соціального і національного гноблення українського і білоруського народів, релігійного переслідування, інтенсивної єзуїтсько-католицької та магнатсько-шляхетської експансії на українські й білоруські землі ці культурно-мовні досягнення були можливими лише завдяки патріотизмові і стійкості нижчих та середніх верств суспільства, активній культурно-освітницькій діяльності міських братств, подвигові діячів східнослов’янської культури й науки.

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Т. 1. А — Бячэйка

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Т. 1. А - БячэйкаКніга: Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Т. 1. А — Бячэйка / В.У. Мартынаў [і інш.]; рэд. В.У. Мартынаў. — Мінск : Навука і тэхніка, 1978. — 440 с.

Характарыстыка: «Этымалагічны слоўнік беларускай мовы» — шматтомнае выданне, якое выдаецца з 1978 г. Слоўнік змяшчае этымалагічны аналіз беларускіх слоў і мае на мэце даследаванне развіцця лексікі беларускай мовы і яе суадносін з лексікай іншых славянскіх і неславянскіх моў. Першы том «Этымалагічнага слоўніка беларускай мовы» ўтрымлівае словы на літары А і Б (да слова Бячэйка ўключна).

Старонкі