Энциклопедии и словари

Етимологичний словник української мови. Т. 1. А — Г

Етимологичний словник української мови. Т. 1. А - ГКніга: Етимологичний словник української мови. Т. 1. А — Г. — Київ : Наукова думка, 1982. — 631 с.

Характарыстыка: Перший том «Етимологічного словника української мови» містить слова на літери А — Г. У ньому подаеться етимологія і характеризуется стан етимологічної розробки всіх зафіксованих у XIX і XX стст. слів української літературної мови та діалектів. Розглядаються також власні імена людей, поширені в Україне.

Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 3. Вариво — Вкупе

Гістарычны слоўнік беларускай мовы Вып. 3. Вариво - ВкупеКніга: Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 3. Вариво — Вкупе / склад.: А.П. Груцо, В.У. Мяснікова, У.М. Свяжынскі ; гал. рэд. А.І. Жураўскі. — Мінск : Навука і тэхніка, 1983. — 310 с.

Характарыстыка: «Гістарычны слоўнік беларускай мовы» — шматтомнае энцыклапедычнае выданне, якое выходзіць з 1982 г. У выпусках дано тлумачэнне слоў, якія ўжываліся ў беларускай літаратурнай мове XIV–XVIII стст., таксама ўтрымліваецца іх граматычная характарыстыка. Выданне разлічана на гісторыкаў, этнографаў, моваведаў і ўсіх, хто займаецца вывучэннем гістарычнага мінулага беларускага народа. Трэці выпуск «Гістарычнага слоўніка беларускай мовы» ўтрымлівае словы на літару «В» ад слова «Вариво» па слова «Вкупе» ўключна.

Словник староукраїської мови XIV–XV ст. Т. 2. Н — Ө

Словник староукраїської мови XIV-XV ст. Т. 2. Н - ӨКніга: Словник староукраїської мови XIV–XV ст. У 2 т. Т. 2. Н — Ө / Ред. кол.: Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька (гол.), И.М. Керницький. — Київ : Наукова думка, 1978. — 591 с.

Характарыстыка: Українська мова пройшла складний багатовіковий історичний шлях розвитку. Належачи до східнослов’янської групи слов’янських мов, вона разом з російською та білоруською мовами бере свій початок від спільного предка — давньоруської мови, що у VII–VIII стст. розвинулася на грунті споріднених говорів праслов’янської мови. У XIV–XV стст. на східнослов’янській основі за відомих історичних обставин сформувалася спільна для українців і білорусів актова мова, що живилася з народних джерел. І в цей період, і пізніше вона визнавалася офіційною мовою Великого князівства Литовського, уживалася в адміністративно-юридичних документах і навіть у державному управлінні в Польщі та Молдавському князівстві. У XVI–XVII стст. в українській та білоруській писемних мовах розвиваються нові стилі й жанри, з’являються видатні твори світського і конфесійного письменства. Але в тих умовах соціального і національного гноблення українського і білоруського народів, релігійного переслідування, інтенсивної єзуїтсько-католицької та магнатсько-шляхетської експансії на українські й білоруські землі ці культурно-мовні досягнення були можливими лише завдяки патріотизмові і стійкості нижчих та середніх верств суспільства, активній культурно-освітницькій діяльності міських братств, подвигові діячів східнослов’янської культури й науки.

Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 2. Биець — Варивный

Гістарычны слоўнік беларускай мовы Вып. 2. Биець - ВаривныйКніга: Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 2. Биець — Варивный / склад.: А.П. Груцо, Н.Ц. Кажура, І.І. Крамко [і інш.]; Рэд. А.І. Жураўскі. — Мінск : Навука і тэхніка, 1983. — 320 с.

Характарыстыка: «Гістарычны слоўнік беларускай мовы» — шматтомнае энцыклапедычнае выданне, якое выходзіць з 1982 г. У выпусках дано тлумачэнне слоў, якія ўжываліся ў беларускай літаратурнай мове XIV–XVIII стст., таксама ўтрымліваецца іх граматычная характарыстыка. Выданне разлічана на гісторыкаў, этнографаў, моваведаў і ўсіх, хто займаецца вывучэннем гістарычнага мінулага беларускага народа. Другі выпуск «Гістарычнага слоўніка беларускай мовы» ўтрымлівае словы на літары «Б» і «В» ад слова «Биець» па слова «Варивный» ўключна і змяшчае каля 1 600 слоў.

Словник староукраїської мови XIV–XV ст. Т. 1. А — М

Словник староукраїської мови XIV-XV ст. Т. 1. А - МКніга: Словник староукраїської мови XIV–XV ст. У 2 т. Т. 1. А — М / Ред. кол.: Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька (гол.), И.М. Керницький. — Київ : Наукова думка, 1977. — 630 с.

Характарыстыка: Українська мова пройшла складний багатовіковий історичний шлях розвитку. Належачи до східнослов’янської групи слов’янських мов, вона разом з російською та білоруською мовами бере свій початок від спільного предка — давньоруської мови, що у VII–VIII стст. розвинулася на грунті споріднених говорів праслов’янської мови. У XIV–XV стст. на східнослов’янській основі за відомих історичних обставин сформувалася спільна для українців і білорусів актова мова, що живилася з народних джерел. І в цей період, і пізніше вона визнавалася офіційною мовою Великого князівства Литовського, уживалася в адміністративно-юридичних документах і навіть у державному управлінні в Польщі та Молдавському князівстві. У XVI–XVII стст. в українській та білоруській писемних мовах розвиваються нові стилі й жанри, з’являються видатні твори світського і конфесійного письменства. Але в тих умовах соціального і національного гноблення українського і білоруського народів, релігійного переслідування, інтенсивної єзуїтсько-католицької та магнатсько-шляхетської експансії на українські й білоруські землі ці культурно-мовні досягнення були можливими лише завдяки патріотизмові і стійкості нижчих та середніх верств суспільства, активній культурно-освітницькій діяльності міських братств, подвигові діячів східнослов’янської культури й науки.

Радянська енциклопедія історії України. У 4 т. Т. 4. Розлив — Яцкевич

Радянська енциклопедія історії України. Т. 4. Розлив - ЯцкевичКніга: Радянська енциклопедія історії України. У 4 т. Т. 4. Розлив — Яцкевич / Редкол.: А.Д. Скаба (відп. ред.) [та ін.].— Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1972. — 575 с. ; іл.

Характарыстыка: Радянська енциклопедія історії України (РЕІУ) розповідає про багатовікову героїчну боротьбу українського народу за свою свободу і незалежність, «за побудову соціалізму і комуністичного суспільства». В статтях подано історію Київської Русі, показано боротьбу українського народу проти феодально-кріпосницького гноблення, проти султанської Туреччини, шляхетської Польщі та інших іноземних загарбників, показується приєднання України до Росії. Енциклопедія висвітлює соціально-економічну історію України XIV–XVIII століть, виникнення козацтва і Запорізької Січі, їхню роль в антифеодальній боротьбі українського народу. У ряді статей розповідається про встановлення радянської влади, про буремні часи громадянської війни 1918–1920 рр. В енциклопедії показано вклад українського народу як на фронті, так і в тилу в історичну перемогу Радянського Союзу над німецько-фашистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни.

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Т. 1. А — Бячэйка

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Т. 1. А - БячэйкаКніга: Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Т. 1. А — Бячэйка / В.У. Мартынаў [і інш.]; рэд. В.У. Мартынаў. — Мінск : Навука і тэхніка, 1978. — 440 с.

Характарыстыка: «Этымалагічны слоўнік беларускай мовы» — шматтомнае выданне, якое выдаецца з 1978 г. Слоўнік змяшчае этымалагічны аналіз беларускіх слоў і мае на мэце даследаванне развіцця лексікі беларускай мовы і яе суадносін з лексікай іншых славянскіх і неславянскіх моў. Першы том «Этымалагічнага слоўніка беларускай мовы» ўтрымлівае словы на літары А і Б (да слова Бячэйка ўключна).

Старонкі