Энциклопедии и словари

Словник староукраїської мови XIV–XV ст. Т. 2. Н — Ө

Словник староукраїської мови XIV-XV ст. Т. 2. Н - ӨКніга: Словник староукраїської мови XIV–XV ст. У 2 т. Т. 2. Н — Ө / Ред. кол.: Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька (гол.), И.М. Керницький. — Київ : Наукова думка, 1978. — 591 с.

Характарыстыка: Українська мова пройшла складний багатовіковий історичний шлях розвитку. Належачи до східнослов’янської групи слов’янських мов, вона разом з російською та білоруською мовами бере свій початок від спільного предка — давньоруської мови, що у VII–VIII стст. розвинулася на грунті споріднених говорів праслов’янської мови. У XIV–XV стст. на східнослов’янській основі за відомих історичних обставин сформувалася спільна для українців і білорусів актова мова, що живилася з народних джерел. І в цей період, і пізніше вона визнавалася офіційною мовою Великого князівства Литовського, уживалася в адміністративно-юридичних документах і навіть у державному управлінні в Польщі та Молдавському князівстві. У XVI–XVII стст. в українській та білоруській писемних мовах розвиваються нові стилі й жанри, з’являються видатні твори світського і конфесійного письменства. Але в тих умовах соціального і національного гноблення українського і білоруського народів, релігійного переслідування, інтенсивної єзуїтсько-католицької та магнатсько-шляхетської експансії на українські й білоруські землі ці культурно-мовні досягнення були можливими лише завдяки патріотизмові і стійкості нижчих та середніх верств суспільства, активній культурно-освітницькій діяльності міських братств, подвигові діячів східнослов’янської культури й науки.

Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 2. Биець — Варивный

Гістарычны слоўнік беларускай мовы Вып. 2. Биець - ВаривныйКніга: Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 2. Биець — Варивный / склад.: А.П. Груцо, Н.Ц. Кажура, І.І. Крамко [і інш.]; Рэд. А.І. Жураўскі. — Мінск : Навука і тэхніка, 1983. — 320 с.

Характарыстыка: «Гістарычны слоўнік беларускай мовы» — шматтомнае энцыклапедычнае выданне, якое выходзіць з 1982 г. У выпусках дано тлумачэнне слоў, якія ўжываліся ў беларускай літаратурнай мове XIV–XVIII стст., таксама ўтрымліваецца іх граматычная характарыстыка. Выданне разлічана на гісторыкаў, этнографаў, моваведаў і ўсіх, хто займаецца вывучэннем гістарычнага мінулага беларускага народа. Другі выпуск «Гістарычнага слоўніка беларускай мовы» ўтрымлівае словы на літары «Б» і «В» ад слова «Биець» па слова «Варивный» ўключна і змяшчае каля 1 600 слоў.

Словник староукраїської мови XIV–XV ст. Т. 1. А — М

Словник староукраїської мови XIV-XV ст. Т. 1. А - МКніга: Словник староукраїської мови XIV–XV ст. У 2 т. Т. 1. А — М / Ред. кол.: Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька (гол.), И.М. Керницький. — Київ : Наукова думка, 1977. — 630 с.

Характарыстыка: Українська мова пройшла складний багатовіковий історичний шлях розвитку. Належачи до східнослов’янської групи слов’янських мов, вона разом з російською та білоруською мовами бере свій початок від спільного предка — давньоруської мови, що у VII–VIII стст. розвинулася на грунті споріднених говорів праслов’янської мови. У XIV–XV стст. на східнослов’янській основі за відомих історичних обставин сформувалася спільна для українців і білорусів актова мова, що живилася з народних джерел. І в цей період, і пізніше вона визнавалася офіційною мовою Великого князівства Литовського, уживалася в адміністративно-юридичних документах і навіть у державному управлінні в Польщі та Молдавському князівстві. У XVI–XVII стст. в українській та білоруській писемних мовах розвиваються нові стилі й жанри, з’являються видатні твори світського і конфесійного письменства. Але в тих умовах соціального і національного гноблення українського і білоруського народів, релігійного переслідування, інтенсивної єзуїтсько-католицької та магнатсько-шляхетської експансії на українські й білоруські землі ці культурно-мовні досягнення були можливими лише завдяки патріотизмові і стійкості нижчих та середніх верств суспільства, активній культурно-освітницькій діяльності міських братств, подвигові діячів східнослов’янської культури й науки.

Радянська енциклопедія історії України. У 4 т. Т. 4. Розлив — Яцкевич

Радянська енциклопедія історії України. Т. 4. Розлив - ЯцкевичКніга: Радянська енциклопедія історії України. У 4 т. Т. 4. Розлив — Яцкевич / Редкол.: А.Д. Скаба (відп. ред.) [та ін.].— Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1972. — 575 с. ; іл.

Характарыстыка: Радянська енциклопедія історії України (РЕІУ) розповідає про багатовікову героїчну боротьбу українського народу за свою свободу і незалежність, «за побудову соціалізму і комуністичного суспільства». В статтях подано історію Київської Русі, показано боротьбу українського народу проти феодально-кріпосницького гноблення, проти султанської Туреччини, шляхетської Польщі та інших іноземних загарбників, показується приєднання України до Росії. Енциклопедія висвітлює соціально-економічну історію України XIV–XVIII століть, виникнення козацтва і Запорізької Січі, їхню роль в антифеодальній боротьбі українського народу. У ряді статей розповідається про встановлення радянської влади, про буремні часи громадянської війни 1918–1920 рр. В енциклопедії показано вклад українського народу як на фронті, так і в тилу в історичну перемогу Радянського Союзу над німецько-фашистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни.

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Т. 1. А — Бячэйка

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Т. 1. А - БячэйкаКніга: Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Т. 1. А — Бячэйка / В.У. Мартынаў [і інш.]; рэд. В.У. Мартынаў. — Мінск : Навука і тэхніка, 1978. — 440 с.

Характарыстыка: «Этымалагічны слоўнік беларускай мовы» — шматтомнае выданне, якое выдаецца з 1978 г. Слоўнік змяшчае этымалагічны аналіз беларускіх слоў і мае на мэце даследаванне развіцця лексікі беларускай мовы і яе суадносін з лексікай іншых славянскіх і неславянскіх моў. Першы том «Этымалагічнага слоўніка беларускай мовы» ўтрымлівае словы на літары А і Б (да слова Бячэйка ўключна).

Радянська енциклопедія історії України. У 4 т. Т. 3. Летичів — Розкопки

Радянська енциклопедія історії України. Т. 3. Летичів - РозкопкиКніга: Радянська енциклопедія історії України. У 4 т. Т. 3. Летичів — Розкопки / Редкол.: А.Д. Скаба (відп. ред.) [та ін.]. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1971. — 575 с. ; іл.

Характарыстыка: «Радянська енциклопедія історії України» (РЕІУ) — перше енциклопедичне видання, присвячене історії українського народу. Вона є вагомим досягненням історичної науки. Водночас необхідно пам’ятати про її політичну заангажованість, зумовлену догмами й стереотипами комуністичної доби. Більше половини всіх статей РЕІУ присвячено радянській добі. У ряді статей розповідається про встановлення радянської влади, про буремні часи громадянської війни 1918–1920 рр. В енциклопедії показано вклад українського народу як на фронті, так і в тилу в історичну перемогу Радянського Союзу над німецько-фашистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни. На сторінках видання розповідається про воєнні операції, які радянські війська вели за визволення України, про партизанський рух і підпілля. Енциклопедія відтворює історію західноукраїнських земель, боротьбу трудящих Західної України, Північної Буковини і Закарпаття за соціальне і національне визволення. В статтях всебічно розкривається, «як український народ у тісній співдружності з усіма народами Союзу РСР досяг величезних успіхів у всіх сферах економічного і політичного життя, перетворив Україну на могутню індустріальну державу з високорозвинутим сільським господарством, з передовою наукою і культурою».

Радянська енциклопедія історії України. У 4 т. Т. 2. Державін — Лестригони

Радянська енциклопедія історії України. Т. 2. Державін - ЛестригониКніга: Радянська енциклопедія історії України. У 4 т. Т. 2. Державін — Лестригони / Редкол.: А.Д. Скаба (відп. ред.) [та ін.]. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970. — 583 с. ; іл.

Характарыстыка: «Радянська енциклопедія історії України» (РЕІУ) — перше енциклопедичне видання, присвячене історії українського народу. Вона є вагомим досягненням історичної науки. Водночас необхідно пам’ятати про її політичну заангажованість, зумовлену догмами й стереотипами комуністичної доби. «Радянська енциклопедія історії України» розповідає про багатовікову героїчну боротьбу українського народу за свою свободу і незалежність. В статтях подано історію Київської Русі, показано боротьбу українського народу проти феодально-кріпосницького гноблення, проти султанської Туреччини, шляхетської Польщі та інших іноземних загарбників, показується приєднання України до Росії. Енциклопедія висвітлює соціально-економічну історію України XIV–XVIII століть, виникнення козацтва і Запорізької Січі, їхню роль в антифеодальній боротьбі українського народу. Ряд статей присвячено конкретним проявам боротьби народних мас України за своє соціальне і національне визволення — селянсько-козацьким повстанням, гайдамацькому рухові на Правобережжі, рухові опришків на західноукраїнських землях тощо. Значне місце в енциклопедії займає виклад історії визвольного руху XIX — початку XX століть, зокрема руху декабристів і народництва. Подається чимало статей про революційні події на Україні в період першої і другої буржуазне-демократичних революцій в Росії, про робітничі організації, робітничі й солдатські повстання та селянські заворушення. Більше половини всіх статей РЕІУ присвячено радянській добі.

Старонкі